Скарбничка казок

Бігла лисиця з полювання і була дуже голодна, бо нічого не впіймала. У животі бурчить від голоду і щелепи зводить. Тут бачить білка на дереві смачно горіхами обідає. Така її заздрість взяла, що надумала вона білку з'їсти. Та й каже:
- Привіт любонько! Як здоров'ячко?
- Будь і ти здорова, лиско.
- Ох і давно ми не бачилися. Давай хоч обнімемося.
Білка вискочила на гілку повище, та й каже:
- Не можу, бо ще не вмивалася після обіду, боюся тебе
забруднити.
- А знаєш, - каже лисиця, - я тепер теж горішки полюбляю, та ще
овочі різні. Оце зранку капусточки наїлася, травички напаслася. Ох і
сита!
- Ой, а я оце хотіла тобі сказати, що біля старого дуба лежить
перепіл з перебитим крилом.
Лисиця як ошпарена з місця зірвалася.
- Та куди ж ти, лиско? А її вже й не видно.
- Біжи побігай! Нас не обдуриш. Та й поскакала в своїх справах.